Партнерство «За доброчесні державні закупівлі»

Ефект від децентралізації без попередньої деконцентрації може бути фантомним, оскільки  повноваження місцевих органів виконавчої влади, визначені Постановою КМУ від 18 квітня 2012 р. № 606, є і так вкрай урізаними. Територіальні громади, тобто органи місцевого самоврядування, нічого не здобудуть, поділивши ці урізані повноваження місцевих органів виконавчої влади з центральними органами виконавчої влади та їх територіальними підрозділами.  Понад те, ефективна децентралізація не потребує змін до Конституції Україним, а може задовільнитися внесенням змін до Податкового та Бюджетного кодексів України. 

Процес попередньої деконцентрації та подальшої можливої децентралізації в країнах, де він був успішним, міг тривати декілька десятків років та розвиватися через механізм стримань та противаг. Децентралізація може бути: 

1) інституційною, 

2) адміністративно-територіальною (регіоналізація) та 

3) функціональною. 

 Також вона може бути фіскальною (загальнодержавні та місцеві податки (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок) та збори (збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір), симетричною та / чи асиметричною, оскільки на одному регіональному рівні адміністративно-територіального устрою не всі одиниці є однаково розвинені. 

 Територіальна децентралізація відрізняється від деконцентрації, за якої відбувається перерозподіл повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади на користь останніх (місцеві органи виконавчої влади залишаються залежними фінансово, але напряму не контролюються центральними органами виконавчої влади). 

Концептуально децентралізації повинна передувати деконцентрація, результатом якої територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повинні стати структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади. Адже рекомендаційний перелік структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, затверджений Постановою КМУ від 18 квітня 2012 р. № 606, заборонила утворення структурних підрозділів, які дублюють діяльність територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, повноваження яких протягом останніх років постійно зростали. До таких структурних підрозділів, зокрема, належить головне управління Міндоходів в області, державна фінансова інспекція в області, головне управління Держземагенства в області, обласне управління лісового та мисливського господарства, головне управління Пенсійного фонду України в області, головне управління статистики в області, обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, регіональне відділення Фонду державного майна України по області, обласний центр зайнятості, територіальне управління Держгірпромнагляду в області, служба автомобільних доріг в області, управління в області Держенергоефективності України, головне управління Держсанепідслужби в області, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в області, Державна фітосанітарна інспекція області, Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в області, Управління державної служби Головдержслужби України в області, відділ управління Департаменту розвитку підприємництва Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, відділ Державної пенітенціарної служби України в області, територіальна державна інспекція з питань праці в області, управління Укртрансінспекції в області, тощо.

 Натомість, територіальна децентралізація передбачає перерозподіл повноважень на користь посадовців, що обираються територіальними громадами. Результатами можуть стати більш високі показники територіального (регіонального) та соціально-економічного розвитку. 

Бенефіціарами децентралізації або деконцентрації можуть стати не лише групи інтересів, а й суспільство в цілому. Синергетичний ефект можна шукати як в площині міжбюджетних відносин, так і всферах взаємовідносин між суб'єктами різних форм власності та організаційно-правових форм. 

ДЕТАЛЬНІШЕ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЕКОНЦЕНТРАЦІЇ ТА ПОДАЛЬШОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ . 

Любич Андрій,  ГО "Інститут фінансів та права"

Витяги з  Програми діяльності Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року , передбаченої статтею 11  Закону України  27 лютого 2014 року № 794-VII  "Про Кабінет Міністрів України" :  "Забезпечення жорсткого контролю з боку суспільства за використанням  бюджетних коштів . Забезпечення прозорості державних закупівель".

Додатково:    Нові законопроекти включено до порядку денного .

                         оцінка прозорості державних закупівель в Україні , проведена експертами. 

                         Єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів .

                      державні закупівлі: нормативно-правове забезпечення діяльності .

                      проекти законів та підзаконних нормативно-правових актів з питань державних закупівель . 

                      контроль у сфері державних закупівель .     

                      зведений звіт про результати дослідження, спрямованого на визначення рівня прозорості процесу державних закупівель у трьох країнах: Казахстані, Україні та Киргизькій Республіці . 

                      Експерти розробили методику проведення оцінки прозорості та відкритості державних закупівель (здійснення бюджетних видатків) на місцевому рівні . 

                      Закритість по-українськи - складено рейтинг тендерної прозорості державних сайтів .

                      Експерти проаналізували відкритість органів місцевої влади у сфері державних закупівель .

                      Transparency International Україна оприлюднила Стандарт відкритості та прозорості державних закупівель для органів місцевого самоврядування України .

                      Стратегія розвитку системи управління державними фінансами, затверджена Розпорядженням КМУ від 1 серпня 2013 р. № 774-р.  

   Стратегія розвитку системи управління державними фінансами , затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 774-р, фактично замінила проект Стратегії розвитку державних закупівель, наявність якої передбачена пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель", відповідно до якого розроблення  та  затвердження  Стратегії  розвитку системи  державних закупівель є однією з основних функцій Уповноваженого органу , тобто Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.  Розвиток системи державних закупівель став розділом VII Стратегії розвитку системи управління державними фінансами . 

ВИТЯГ із Стратегії розвитку системи управління державними фінансами щодо державних закупівель .

П'яте розширення ЄС, що відбулося 2004-го року, включило до складу останнього не лише три колишні Прибалтійські республіки СРСР, але й чотири колишні учасниці РЕВ (Польщу, Словаччину, Угорщину та Чеську Республіку), які координували процес вступу до ЄС в межах Вишеградської групи .  Оскільки, наприклад, Польща донедавна обіймала четверте місце в структурі українського експорту та п’яте місце в структурі українського імпорту, українського експортера - постачальника можуть напряму цікавити державні закупівлі у цих країнах.

Однією з нагальних проблем місцевих бюджетів є оптимізація їхніх доходів та видатків. Розробка пропозицій до публічних політик щодо бюджету адміністративно-територіальної одиниці є вкрай актуальною як в контексті реформування місцевих бюджетів , так і подальшого розвитку системи державних закупівель та державного замовлення . 

    I . Введение

          В период январь — апрель 2013 года группа партнерских организаций из трех государств: Украины, Казахстана и Кыргызстана провела исследования, направленные на определение уровня прозрачности процесса государственных закупок применительно к каждой из стран. Данное исследование было выполнено в рамках партнерского проекта «Повышение роли и влияния организаций гражданского общества на прозрачность бюджетного процесса и подотчетность государственных органов посредством организации международного обмена опытом и усиления сетевого взаимодействия». Проект был поддержан программой «Восток-Восток» и организациями Института Открытое общество из трех вышеуказанных государств.

  Регуляторно аналіз потреб пов'язаний з одним з чотирьох запланованих видів результативних показників програмно-цільового методу, визначених у ч. 5 ст. 20 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року N 2456-VI, та рекомендованих Наказом МФУ № 15 від 14.01.11 року.  А саме з запланованими результативними показниками затрат (ресурсне забезпечення програми) ,   які визначають обсяги і структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми.  По суті аналіз потреб є кількісною складовою результативних показників витрат.  При додаванні цінової частини до кількісної (аналіз потреб) можна сформувати  запланований результативний показник витрат , необхідних для виконання заходів, які будуть відображені  розпорядником коштів у бюджетному запиті. 

Наявність Стратегії розвитку державних закупівель передбачена пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України від 1 червня 2010 року № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель", відповідно до якого розроблення   та   затвердження   Стратегії   розвитку системи   державних закупівель є однією з основних функцій Уповноваженого органу .

04 квітня 2013 року відбулося   "альтернативне" засідання Верховної Ради України у складі фракції комуністів та Партії регіонів в будинку комітетів Верховної Ради України по вулиці Банковій, 6-8, на яких було прийнято в цілому – 9 законів України; прийнято за основу-13 законопроектів.

Такі голосування дискредитують український парламент, адже засідання парламенту поза межами сесійного залу передбачено Регламентом Верховної Ради лише в разі неможливості фізичної присутності депутатів в будівлі парламенту та "життєвої необхідності перенесення засідання в інше приміщення".

РЕФОРМА АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Указ Президента України № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (дев'ята редакція від 19 грудня 2011 року) започаткував перший етап новітньої реформи системи центральних органів виконавчої влади України.  У 2011 році відбулося законодавче оформлення системи центральних органів виконавчої влади у вигляді міністерств, служб, інспекцій, агентств та їхніх територіальних підрозділів.  В якості одного з заходів реформи Указом Президента України вiд 18 липня 2011 року № 769/2011 "Питання управління державною службою в Україні" було утворене Національне агентство України з питань державної служби.  Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року «Про підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання і протидії проявам корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування»

аналізуючи діяльність комунальних підприємств , як розпорядників коштів, упершу чергу звернуто увагу на визначення, надані законними та підзаконними нормативно-правовими актами, а потім проаналізовано усталену практику проведення закупівель комунальними підприємствами.  Державні та комунальні унітарні підприємства не лише є одержувачами коштів, які є постачальниками товарів, виконавцями робіт та послуг для бюджетних установ та інших замовників, але й самі можуть бути розпорядниками коштів, витрачання яких потребує регулювання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 “Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням” , наказом МЕРТ від 31.10.2012 № 1205 затверджено форми документів з питань формування державного замовлення . 

Отримання та витрачання бюджетних коштів у Києві залишається непрозорим для мешканців міста. Останні шість років міська влада не спроможна виконати власні плани щодо наповнення скарбниці столиці. Тому вона забуває звітувати перед громадою, як того вимагає закон. За завісою залишаються ефективність і результативність міських цільових програм, на які щороку витрачається третина столичного бюджету (7 млрд грн.).

На думку експертів ГО "Фундація "Відкрите суспільство", м етодика проведення оцінки прозорості та відкритості державних закупівель (здійснення бюджетних видатків) на місцевому рівні повинна містити складання таблиць по кожному з п’яти етапів проведення закупівель за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також бюджетів державних, казенних та комунальних підприємств, об’єднань підприємства та господарських товариств .  Відкритість та прозорість можуть визначатися по складовим одиницям оприлюднюваної інформації, відповідно до чинного законодавства (зокрема, Бюджетного кодексу України, Законів України від 01.06.2010 № 2289- VI «Про здійснення державних закупівель», від 22 грудня 1995 року № 493/95-ВР “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб”, від 13.01.2011 № 2939- VI «Про доступ до публічної інформації», від 24.05.2012 № 4851- VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», тощо).  Перелік документів замовника товарів, робіт та послуг (розпорядника коштів) визначений наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 922.

Експерти Transparency International Україна проаналізували відкритість сайтів органів влади у сфері державних закупівель. Дослідження виявило, що всі без виключення державі веб-портали не публікують навіть необхідний мінімум даних. За результатами громадського моніторингу складено рейтинг тендерної відкритості сайтів органів публічної влади.

Загалом було проаналізовано 250 органів державної влади та місцевого самоврядування.   Результати виявилися невтішними. Більшість із них є закритими та приховують інформацію про закупівлі, що є серйозним викликом для всіх нас.

Премьер-министр Николай Азаров заявил о внедрении «мощной поддержки отечественного производителя» во время государственных закупок. Ее суть – преференции тем участникам торгов , которые имеют в Украине производственные мощности или центры обслуживания.

Стандарт відкритості та прозорості державних закупівель

Представлений нижче стандарт є переліком пропозицій щодо надання органами місцевого самоврядування України (ОМС) доступу до інформації про державні закупівлі та щодо участі певних представників громадськості у процесах закупівель.

м. Бішкек, Киргизька Республіка,

У місті Бішкек, столиці Киргизької Республіки, 4-5 грудня 2012-го відбувалася робоча зустріч експертів із Казахстану, Киргизької Республіки й України, які розпочали міжнародний проект “Ефективний громадський контроль за місцевим бюджетом: огляд найкращих міжнародних практик”. Проект здійснює Центр політичних студій та аналітики (Україна) спільно з Громадським фондом “Decenta” (Казахстан), Центром економічних досліджень, оцінки й моніторингу (Казахстан) й Асоціацією “Альянс за прозорий бюджет” (Киргизстан) за підтримки програми “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”.

Половина обласних державних адміністрацій, міських рад обласних центрів, а також районних державних адміністрацій та міст не готові до проведення електронних аукціонів.  Про це свідчать результати спеціального дослідження Центру політичних студій та аналітики.

Із 1 січня 2013 року всі державні замовники України зобов’язані розпочати проведення реверсивних електронних аукціонів, згідно із змінами до закону «Про здійснення державних закупівель», які були прийняті Верховною Радою на початку червня 2012 року.

Громадська організація Центр політичних студій та аналітики запрошує прийняти участь в круглому столі “Активізація участі та розробка механізмів контролю громадськості за бюджетним процесом на місцевому рівні”, яка відбудеться 27 листопада 2012 року з 10:30 до 13.00 в приміщенні Центру політичних студій та аналітики. 

На круглому столі буде детально розглянуто методологію дослідження залучення громадськості до бюджетного процесу на місцевому рівні та результати проведеного дослідження. В рамках круглого столу відбудеться презентація досвіду країн СНД в питаннях відкритості місцевих бюджетів .

Теми доповідей: досвід країн СНД в розбудові мережі громадянського контролю, презентація методології дослідження та його результатів, практичні аспекти залучення громадськості до бюджетного процесу в м. Києві, законодавчі підвалини залучення громадськості до бюджетного процесу, практичні аспекти громадського контролю та перспективи його розвитку в Україні.    

Додаткову інформацію можна отримати у координатора проекту Володимира Тарная : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

  Розміщено ГО "Фундація "Відкрите суспільство" (секретаріат партнерства "За доброчесні державні закупівлі").